Мабуть, не випадково доля познайомила мене з цією людиною. От скільки живеш, постійно ламаєш стереотипи. Так і з ним. «Поважний чоловік гарної статури, привабливої зовнішності і… якоїсь непояснювальної людської простоти, чи то доброти, чи тепла?..», – перше, що промайнуло у голові під час зустрічі із ним. Невже такими «простими» можуть бути ті, хто в минулому обіймав високі шкіряні крісла міліцейських кабінетів, очолював філіал одного з престижних навчальних закладів, управляв територіальною громадою, а ще – працював депутатом в українському парламенті? Ні, здається, такими ні міліціонери, ні мери, ані депутати в принципі бути не можуть. Але. З усякого правила, як кажуть, обов’язково є виняток.
Домінуюча риса характеру Володимира Васильовича Поворозника - порядність. Вона простежується в усьому, як писав класик: і в обличчі, і в одязі, і – в думках. У свій час В.В. Поворозник очолював Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький райвідділи внутрішніх справ, Хмельницьке відділення Київського національного університету внутрішніх справ, неодноразово обирався депутатом Городоцької та Дунаєвецької районних рад, Верховної Ради України І скликання, одну каденцію обраний і працював Городоцьким міським головою. Під його керівництвом тоді вдалося реалізувати багато задумів з благоустрою міста, вирішено чимало проблем у житлово-комунальній галузі. Головною своєю заслугою на цій посаді він вважає те, що спільно із командою однодумців зуміли зберегти цілісність місцевого комунального підприємства, яке декілька разів перебувало на межі банкрутства. А ще – ліквідували роками накопичені заборгованості із заробітної плати. І от, нещодавно люди вкотре знову довірили йому свої проблеми та болі – обрали депутатом обласної ради на Городоцькому виборчому окрузі № 60 від політичної партії «ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ». Далеко не кожен депутат може похизуватися електоральною підтримкою у 41 відсоток, він - може.

- Маю задоволення від того, коли бачу реальні кроки від своєї діяльності. Ніколи не пропускаю сесійних засідань, задіяний у розгляді ряду питань, особливо, які стосуються юридичного аспекту та роботи правоохоронних органів; активний на засіданнях постійних комісій. До речі, є членом комісії з питань децентралізації, регіонального розвитку та комунальної власності. Намагаюся завжди бути чесним зі своїми виборцями, - ділиться своїми секретами успіху Володимир Васильович. - Громадська робота забирає багато часу, однак – не втомлююся, адже це єдиний спосіб бути корисним людям. Ефективно виконувати взяті на себе зобов’язання – мій єдиний рецепт успіху.
- Що можете сказати про свого депутата обласної ради, адже знаю, що довгий час працювали пліч-о-пліч у міській раді, - запитую колишнього секретаря Городоцької міськради Петра Кривого. - Це, перш за все, людина, яка вміло тягне свій плуг, не зважаючи на політичну погоду, – довго не думаючи, одразу відповідає колишній урядовець. – Він із тих, хто чітко розуміє: якщо призначили – працюй на совість, обрали – служи на благо людей, довірили – виправдовуй довіру: не галасуючи, без зайвих слів і рухів. Це людина практичної дії, яка у потрібний момент зі всією рішучістю та впевненістю віднайде шляхи вирішення будь-якої проблеми. Я, повірте, за свої тридцять п’ять років роботи в органах місцевого самоврядування на людях добре знаюся, - додає Петро Антонович.
По секрету, як кажуть, «не для преси», мій співрозмовник зізнається, що на Городоччині вдячні йому вже тільки за те, що у свій час запросив Олександра Герегу балотуватися від їхнього округу у народні депутати України. Тепер цей потужний симбіоз об’єднав навколо себе багато однодумців і проріс безліччю конкретних справ, зроблених на благо людей не лише в окрузі, а й у всій Хмельниччині.
- Спільним досягненням команди вважаю те, що завдяки сприянню лідерів політичної сили «ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ» Олександра Гереги, Андрія Шиньковича та Неоніли Андрійчук, голови фракції ПП «ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ» в обласній раді, домоглися, аби фінансування з держбюджету понад 20-літнього «недобуду» лікарні таки сталося. Наразі роботи тривають.
Тепер як депутат, координую роботу наших депутатських фракцій ПП «ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ», які діють майже у кожній районній та міській радах: беру участь у засіданнях сесій у районах, разом здійснюємо депутатські огляди об’єктів щодо яких приймаються рішення на сесіях, детально вивчаємо суть питань на місцях. Із початком компанії з виборів старост територіальних громад організовуємо роботу, аби вибори відбувалися прозоро, без порушень, а старостами ставали люди порядні, чесні, які дбатимуть про інтереси людей. Крім того, координую роботу з надання транспорту територіальним громадам, які не мають можливості вивезти щебеневий матеріал для ремонту доріг у селах. Адже подекуди перевезення коштує дорожче, а ніж сам щебінь. Тому наша сила допомагає громадам у наданні транспорту.
- На які теми люди зараз переважно говорять, з якими питаннями звертаються частіше? - питаю. Адже Володимира Поворозника, за великим рахунком, депутатом різних рівнів виборці обирають багато десятиліть поспіль, починаючи з початку 90-х років - світанку незалежності.
- Проблеми, з якими виборці приходять до депутатів, зараз дещо змінилися: люди нібито живуть краще, але помітно побільшало тих, хто ледве зводить кінці з кінцями, особливо, коли мова йде про потребу у лікуванні. Тому близько тисячі депутатів від нашої політичної сили, які обрані до місцевих рад усіх рівнів і є, можна сказати, обличчям партії, повинні своєю активною позицією, небайдужістю до проблем людей готувати такі рішення сесій, які б покращували життя людей, - каже В. Поворозник.
На завершення, не можу не поцікавитися у колишнього працівника правоохоронних органів, як ставиться до реформи, яку зараз переживає вже поліцейська система? Адже відомо, що Володимир Васильович пройшов шлях від слідчого до керівника райвідділу міліції та вищого навчального закладу органу внутрішніх справ. «Певні результати, хто б там що не говорив, є. – Пояснює співрозмовник. – До прикладу: структура стала менш корумпованою, більш демократичною, чи що? Реформи потрібні, адже все давно перестало відповідати сучасним реаліям, стара міліція стала несумісною з положеннями Конституції України та іншими міжнародними стандартами. Але недоліком вважаю втрату багатьох професіоналів та порядних людей, яких з’їло горнило переатестації в МВС. Тут залишилося багато підводних течій. А те, що поліцейських повинні не боятися, а поважати, над цим потрібно ще багато працювати.
Наша розмова звертала то у бік загальнополітичних питань, то поринала нас у спогади дитинства чи призабуті пригодницькі епізоди міліцейського минулого. І, раптом, я зловила себе на думці: скільки мудрості, життєвого досвіду криється за кожним його словом. Ні, без волі, твердого характеру, сміливості, рішучості, зрештою, мужності та принциповості досягнути цього було б нереально.
Автор Світлана Грубеляс